Ганьба?

Якщо повѣдомлення зъ Краматорська — правда, то ганебнѣшого дня въ исторіи нашого народу ще не було. Хто знае, може у цей страсный тыждень такъ и мало статись, щобъ мы поглянули на себе не самозакоханымъ поглядомъ мрѣйникôвъ про «Велику Украину ôдъ Сяну до Зеленого Клину», а тверезо и чесно, безъ илюзій. Щобъ повернутися до реальности, треба плюхнутися въ грязюку, перетерпѣти приниженье — и такимъ чиномъ пôзнати себе досконало, свои темны стороны, недолѣки. Безъ цёго величнôсть не народжуеться. Те, що коѣться — не трагедія, а шляхъ до ôдновленья.

А хто думае, що ôдновленье й ôдродженье ôдбудуться у выглядѣ блискавичного переможного руху Украинськои арміи по Донбасу — той нѣ чорта не зрозумѣлъ.